Описание
Незважаючи на те, що на дворі двадцять перше століття використовувані любителями природи дідівські методи вивчення дикої, живої природи до цих пір ще себе не вичерпали. Чи знаєте Ви скільки нових видів тварин було відкрито аматароми зоологами в останні десятиліття? Так от, стараннями зоологів-любителів за останні півстоліття тільки на території Європи було відкрито кілька сотень нових видів тварин, і їх кількість продовжує зростати.
І мова не лише про дрібних членистоногих, яких, як відомо, велика кількість і яких не виявити без сучасного мікроскопа і ДНК-аналізатора. Серед нових видів є й великі жуки, і павуки, і навіть прісноводні риби.
Вчені підкреслюють, що зараз повідомлення про нові види на території Європи з'являються в чотири рази частіше, ніж сто років тому. При цьому майже 60% відкриттів відбуваються любителями, для яких зоологія і систематика всього лише хобі.
Роль любителів-добровольців давно визнана в таких областях, як екологія та астрономія, але серед професійних зоологів і систематиків їх як і раніше недооцінюють.
На думку вчених, у тій же Європі невідкритими залишаються чи не тисячі видів тварин, і щоб якось виправити становище, слід об'єднати методи любителів, які користуються старими добрими морфологічними способами визначення виду, з новітніми розробками, на зразок того ж ДНК-аналізу, якими озброєні професіонали.
На сьогодні описано близько двох мільйонів видів тварин і рослин. Згідно з деякими дослідженнями, видів на Землі в п'ятнадцять разів більше - приблизно тридцять мільйонів. Кожен рік приносить близько сімнадцяти тисяч нових видів.
Основна їх маса відноситься до дрібних безхребетних, і найбільший урожай дають тропіки, але, як ви вже зрозуміли, і в старенькій Європі є ще що відкривати. При цьому в деяких групах швидкість відкриття нових європейських видів поки навіть не вийшла на плато: щороку кількість нових мух, равликів і кліщів виявляється більше торішнього. Опис нових видів допомагає більш повно представити функціонування екосистеми і зрозуміти, які кроки потрібно зробити для збереження біорізноманіття, без якого не вижити ні кліщам, ні, на жаль, людині.