Поиск
ДЖЕМ СЛИВА

ДЖЕМ СЛИВА

Подписчики: 66 подписчиков
ID: 6667232

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

club6667232

Описание

корнелюки саровсково хепхопа.

чёрные (начало). Черные – маргинальное, неформальное сообщество. Объединение беженцов, беременных и просто курящих «синие/красные мальборо» и пьющие «нашу марку» или «мягков». Сообщество отвергающее определённые ценности и традиции той культуры, в которой эта группа находится, и утверждающее свою собственную систему норм и ценностей.
Бывшие/нынешние участники:
Артём КУшнир «момоша/гадалка табора»
София КузнЕцова «Амёба/квазимодик»
Кристина Оноприенко «киса, помошница гадалки»
Александра Дымченко «лысая, пиздушкина»
Владислав Билобровко «белозубка/желтозубка тепличная»
Софа Литвинюк «золотая курочка/Чацких которая»
Денис Киселёв «Кисель/волшебник»
Павел Бисеров «Поша/Пашка»
Карина Майстренко «Марина»
Владислав Жоглик «Жигуль»
Александр Панькин «залупка»
Герман Рыбалкин «Марья Ивановна»

чёрные (начало)

Академічний інкубатор інноваційного підприємницт. АІ ІПМР – Академічний інкубатор інноваційного підприємництва та місцевого розвитку, діючий на базі кафедри менеджменту та управління проектами Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. АІ ІПМР в сучасних умовах взаємодії влади, бізнесу та науки є «платформою» для розвитку підприємництва та територіальних громад.
Основна мета – активізація академічного середовища шляхом формування нової підприємницької культури та сприяння соціально-економічному розвитку територіальних громад, а також:
• зміна стереотипів мислення, сприяння формуванню нової підприємницької культури;
• активізація студентів;
• підтримка і захист «молодого» бізнесу;
• зниження безробіття шляхом створення нових робочих місць;
• використання інноваційної складової;
• підвищення іміджу ДРІДУ НАДУ.
Діяльність АБІ ІПМР спрямована на надання комплексу інформаційно-консультаційних послуг студентам, слухачам, випускникам ДРІДУ НАДУ, представникам органів державної влади та місцевого самоврядування, діяльність яких спрямована на розвиток та впровадження інноваційних технологій, товарів та послуг.
Сутність підтримки полягає в створенні «тепличних» умов для втілення інноваційних ідей, що досягається шляхом часткового обмеження суб’єктів малого підприємництва та органів влади від впливу несприятливих факторів зовнішнього середовища і, разом з тим, комплексної реакції на потреби, які виникають на ранніх стадіях розвитку.
Завданнями АБІ ІПМР є:
• надання консультаційних послуг з питань обґрунтування, розробки та впровадження інноваційних ідей в комерційному та громадському секторах;
• надання консультаційних послуг щодо пошуку відповідних фахівців та залученню їх до участі у проектах;
• пошук інвесторів та посередництво з потенційними діловими партнерами;
• організація та проведення семінарів, тренінгів, конкурсів, конференцій та інших комунікаційних заходів стосовно сучасних методик навчання підприємництву та розвитку територіальних громад;
• організація та проведення зустрічей з підприємцями, представниками влади та місцевого самоврядування для обміну досвідом;
• створення та підтримка баз даних існуючих грантодавців та роботодавців;
• проведення компетентної незалежної експертизи проектів.
Важливою складовою політики АБІ ІПМР є:
• підвищення якості та кількості реалізованих інноваційних ідей;
• підвищення ефективності взаємодії органів влади з бізнесом;
• підвищення конкурентоспроможності економіки та ефективності управління інноваційною діяльністю;
• створення нових робочих місць;
• збільшення потоку інвестицій в економіку України;
• забезпечення вільного доступу бізнесу та науки до інформації в галузі останніх наукових розробок.

Академічний інкубатор інноваційного підприємницт

Здобуток. 7 листопада 1922 р
СЕЛИЩЕ ЗДОБУТОК ЖОВТНЯ
Здобуток Жовтня – селище, центр селищної ради, розташоване на південному сході за 3 км від районного центру м. Тальне, в мальовничому місті березового гаю та дубового бору - заповідника над Козаченковою балкою.
Колгосп «Здобуток Жовтня» - адміністративно територіальна одиниця, з березня 1990 р. складається з центральної садиби с. Здобуток Жовтня та хутора Тарасівка.
У 2007 р. селище відзначило своє 85-ти річчя. Загальна площа території сільської ради становить 1512,8 га. Станом на 01.01.2007 р. у селищі налічується 257 дворів, в яких проживає 713 осіб.
З історії селища відомо, що жодної жертви голодомору 1933 р. не виявлено завдяки методу спільного проживання в комуні. На той час артіль мала неабиякі достатки, що давало змогу пережити людям голод.
Колгосп «Здобуток Жовтня», заснований одним із перших колгоспів в Україні, двічі Героєм Соціалістичної Праці Ф.І. Дубковецьким в листопаді 1922 р. і мав початкову назву, до 1929 р., артіль «Вулик і бджола».
З 29 липня 1941 р. до 8 березня 1944 р. землі колгоспу «Здобуток Жовтня» були тимчасово окуповані фашистами, на яких господарював майор Дітріх. На фронтах Великої Вітчизняної війни відважно захищали Батьківщину 95 здобутківців, 72 воїни не повернулися з полю бою, 22 члени колгоспу «Здобуток Жовтня» були вимушено вивезені на каторжні роботи до Німеччини. 9 травня 1999 р. в селищі відкрито меморіал полеглим на війні односельчанам.
За досягнення високих показників в розвитку колгоспного виробництва, колгосп «Здобуток Жовтня» в 1967 р. нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора. На Виставці досягнень передового досвіду в народному господарстві «Здобуток Жовтня» 9 разів був удостоєний нагороджень.
Найвидатнішими людьми «Здобутку Жовтня» є Федір Іванович Дубковецький, (1894-1960рр.) - Двічі Герой Соціалістичної Праці, учасник громадянської війни, засновник «Здобутку Жовтня», очолював господарство 38 років, яке під його керівництвом стало взірцем для трудівників України. Послідовниками Ф.І.Дубковецького були Нестор Самійлович Корнійчук (1960-1969 рр.), Тетяна Андріївна Гаврилова - Герой Соціалістичної Праці, депутат Верховної Ради УРСР VII - XI скликань, обиралася заступником голови Верховної Ради УРСР, делегатом партійних з’їздів, в 1969 - 1987 рр. очолювала колгосп «Здобуток Жовтня», нагороджена орденом Леніна та медалями.
Ще одна Зірка Героя Соціалістичної Праці засяяла на грудях Сергія Федоровича Голяченка, інваліда Великої Вітчизняної війни, за його високі показники в роботі дояра.
Односельці пишаються заслуженими працівниками сільського господарства, які були нагороджені орденами Леніна, зокрема В.В. Морозом, І.З. Фещенком, М.Я Чурпітою, В.О.Зарембою.
На території населеного пункту функціонують сільська рада, фельдшерсько-акушерський пункт, Будинок культури, бібліотека, відділення зв’язку, 4 торгові точки, сільська лазня, реабілітаційний центр «Христос для всіх міст».
З 1989 р. селище газифіковано, вулиці заасфальтовано, водопостачання централізовано.
На території працюють ТОВ «Здобуток», філія Уманського тепличного комбінату, частково газокомпресорна станція, зареєстровано 9 індивідуальних підприємців. На території населеного пункту налічується 12 ставків, площею 19,9 га, в яких орендарі розводять рибу.
Житлове будівництво здійснюється індивідуальними забудовниками. 102 дитини шкільного віку та 20 дітей дошкільного віку виховуються та навчаються в освітніх закладах м. Тального, куди їх вчасно доставляють спеціальним автобусом.

Здобуток

Стройтрест 25. Образовавшийся 50 лет тому назад, «Стройтрест № 25» с первых дней существования громко заявил о себе, построив крупнейший в Европе хлопчатобумажный комбинат.
Полувековая история коллектива создавалась трудом многочисленной армии строителей.
За время деятельности построено 1.393.500 м2 жилья, 55 детских садов, 42 школ, 9 больниц, 4 дома культуры, десятки объектов торговли, сотен домов усадебного типа в нескольких районах Брестской области. Возведены заводы: автоматических линий, станкостроительный, торгмаш, завод станкопринадлежностей и другие крупные предприятия.
В Барановичском районе построена крупнейшая птицефабрика «Дружба» и тепличный комбинат площадью 6 га.
Наши строители принимали участие в строительстве жилья в Гомельской области для переселенцев, пострадавших от Чернобыльской аварии, участвовали в ликвидации последствий землетрясений в Армении. Строили за пределами Белоруссии: в Санкт-Петербурге, Подмосковье, Тюменьской и Воронежской областях.
Мы принимали участие в реконструкции и строительстве объектов в городах Пружаны и Волковыск, где проводились Республиканские фестивали-ярмарки “Дожинки-2003” и “Дожинки-2004”.
В общей сложности построено более 1100 промышленных и гражданских объектов.

Стройтрест 25

ღМажоры..ღ. ~$~Наша религия – мода, наша Библия – Cosmopolitan, наши кумиры – Ксения Собчак и Пэрис Хилтон. Мы наводнили столичные улицы и экраны телевизоров. Мы - золотая молодежь, дети богатых родителей, которые считают себя особенными, а нас называют мажорами. Мы высшая каста потребителей, буржуи нового поколения, не отказывающие себе ни в чем!~$~
«Мажор» 1970—1980х годов — это молодой человек (девушка), имеющий высокопоставленных и/или богатых родителей (партийных деятелей, сотрудников министерств, заметных чинов милиции, КГБ, военно-промышленного комплекса, руководителей предприятий, крупных научных работников, успешных спортсменов, деятелей культуры и так далее) и пользующийся благодаря этому возможностями, недоступными большинству его сверстников.
Мажор не интересуется обычными бытовыми проблемами, поскольку все такие проблемы для него решены родителями. Он не испытывает недостатка в карманных деньгах. Он носит дефицитную одежду и обувь, может ездить на собственном (обычно новом, реже - на принадлежащем кому-то из родителей) автомобиле (для СССР описываемого периода, где взрослые, работающие люди, даже имея деньги, могли купить автомобиль, лишь несколько лет отстояв в очереди — небывалая роскошь), владеет аудио- и видеоаппаратурой заграничного производства и, вообще, атрибутами заграничного быта. Он может проводить время на служебной даче родителей, если таковая полагается им по чину. Некоторые имеют возможность выезжать за границу, в том числе в капиталистические государства, и жить там с родителями.
В среде мажоров котируется положение родителей в обществе и связанные с ним перспективы собственной жизни и карьеры. Однако, ценится и высокий уровень успеваемости в школе и вузе. Отношение к сверстникам из «простых» семей — покровительственное, снисходительное или презрительное, хотя чаще — равнодушное.
Мажор гораздо менее уязвим для различных жизненных неприятностей, его защищает авторитет и власть родителей. Он может не слишком стараться в учёбе (хотя откровенным лентяем и двоечником, скорее всего, не будет), позволять себе мелкие правонарушения.
Будущее мажора безоблачно и не вызывает никаких тревог. Он не пойдёт в армию (если только родители — не военные и его самого не хотят сделать высокопоставленным военным), либо будет служить в тепличных условиях, обычно - за границей. Благодаря родственным связям, он будет «по блату» устроен в вуз, уровень которого определяется уровнем власти и связями родителей. По окончании вуза он не будет распределён куда-нибудь «в глубинку», его примут на работу в солидную организацию, где он сможет расти в должности и быстро занять высокое положение, возможно, поддерживаемый работающими тут же родителями. Наиболее престижные «мажорные» вузы 1970—1980 гг. — это МГИМО, филологический факультет МГУ (для девушек), факультет журналистики МГУ, Институт иностранных языков («Иняз»). После таких вузов выпускник имел реальные шансы на получение работы, связанной с систематическими зарубежными командировками, которая считалась в СССР признаком безусловного жизненного успеха.

ღМажоры..ღ